🔥 ЗБІР НА ПІКАП ДЛЯ 3 ОШБр 🔥

Всі знають, що без транспорту виконання бойових завдань неможливе. Тож прошу кожного із вас максимально підтримати збір на пікап для мого підрозділу - нам з хлопцями дуже потрібне авто і ваша допомога, адже сума величенька.

Донат, лайк, репост - і удача супроводжуватиме вас цілий рік, перевірено 😄

Дякую кожному і кожній за підтримку. Вистоїмо.

На пікап для 3 ОШБр

🎯 Ціль: 300 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/41whzniKsX

💳Номер картки банки
5375 4112 1626 4437 (дублюю в коментах задля зручності)

135 641 грн зібрано станом на сьогодні! Дякую кожному, хто долучився, за підтримку, ви круті ❤️

Прошу кожного, хто ще не всииг, поширити збір і долучитись до нього. Ми потребуємо вашої допомоги!

❤️ Ну подивіться в ці очі - як їм можна відмовити?)

Станом на зараз ми з вами зібрали 220 370 грн із 300 000 грн необхідних для придбання пікапу для мого підрозділу. Обіймаю кожного і кожну, хто долучився, ви неймовірні молодці.

Однак залишилось ще чимало, тож ми з кицькою Мариною мусимо знову просити про донат, лайк та репост. Як завжди - номер картки дублюю в коментах для зручності.

Як казав класик, "через не можу, ще трохи, до кінця" 😅

🔥 На пікап для 3 ОШБр 🔥

🎯 Ціль: 300 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/41whzniKsX

💳Номер картки банки (в коментарях виділена окремо)
5375 4112 1626 4437

🔥 ЗБІР ЗАКРИТО! 🔥
Дякую кожному і кожній, хто долучився, ви неймовірні і вкотре доводите, що в єдності наша сила!
Звіт буде за кілька днів, дочекайтесь)

Ālea iacta est.
Я достатньо сентиментальна людина, в якійсь мірі емпатична. Розуміючи, що в Україні йде війна, маючи відповідальність перед країною, суспільством, побратимами, я намагаюсь вирішувати ті чи інші проблеми так, щоб це не нашкодило комусь.
І, як я вже казав, я дійсно вірю в свідому форму дипломатії, коли ти можеш аргументовано пояснити тим чи іншим людям в чому вони не праві та до чого це може призвести.
Натомість, ці люди можуть тобі дати відповіді. Навіть, якщо вони роблять ці речі свідомо та являються поганцями, дипломатія може вирішити проблему "меншим злом", бартером, домовленістю - в цьому і є суть дипломатії, на мою думку.
Тому кожну вагому проблему, яка іноді недоцільна аби розповсюджувати її публічно, я завжди намагаюсь доносити до людей, які можуть на неї вплинути.

Але буває і таке, що більшості насрати. Як, наприклад, насрати на провалену внутрішню комунікацію.
Іноді здається, що за спілкуванням з американцями та іншими західними партнерами дехто зовсім забуває про власний народ та війська.
Цю форму комунікації я називаю "мороз".
І мабуть, якби мене цікавило особисте благо, я б мовчав, бо прямо на мене це на даний момент майже не впливає.
Але це впливає на перемогу України у війні (а точніше на ЇЇ віддалення).
Тому відверто заявляю - я старався (не тільки я, це факт, але кажу за себе), казав в кабінетах, передавав інформацію всім, кому була змога.
Більш того, даючи свідчення, по тим справам, по яким я не можу казати, я прямо заявляв про, на мою думку, «військові злочини».
Але, мабуть, більшості похер.

Я це все до чого - написав листа в ДБР з закликом про відкриття розслідування на одного військового генерала, який ,на моє переконання, вбив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал. Мені похрін чи почнуть розслідування проти мене і мені похер чи посадять мене в тюрму.
Мені не похер, що судять комбатів та комбрігів за втрату спостережного посту, але не судять генерала за втрату областей та десятків міст та втрату тисяч солдат.
Ті умови, при яких зараз воюють бригади, я скажу так - це нереальний героїзм, в першу чергу солдат, командирів взводів, рот, батальйонів та бригад.
І героїзм їх покладається в тому, що вони стримують ворога не завдяки, а всупереч.

Іноді мені здається, що світ посилає нам покидьків, щоб нас згуртувати.
І всі військові зараз розуміють, про яку людину я кажу, бо 99 відсотків військових його ненавидять за те, що він робить.
Ця людина починає розслідування проти командирів, які наступають і не втрачають позиції, проте проти себе він службові розслідування не ініціює.

Мене це дістало, Рубікон перейдений.
Вам треба розуміти, що військові часто вдаються до медійної огласки напрямків не від кращого життя.
В нас форма правління, нажаль, така.
На даний момент це, бляха, єдина можливість змінити ситуацію. Це факт. На себе мені трохи похрін.
І єдине ,за що мені буде завжди соромно - це за те, що я не зробив це раніше.
Доля допомагає сміливим, а деяким істотам допомагає те, що більшість мовчать через розуміння наслідків «особистої вендети» проти них самих та їх підрозділів.
Тому відмічу, що це моє особисте рішення і наслідки я повністю приймаю на себе.